В Україні про Мазепу видали роман і готують за ним серіал

У Батурині Чернігівської області презентували книгу відомої дослідниці Гетьманщини, доктора історичних наук, професора Тетяни Таїрової "Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна", що стала першим художнім твором авторки.

Про це повідомив департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА.

 

"З нагоди Дня Українського козацтва у Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" відбулася авторська презентація книги "Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна". Це перший художній твір Тетяни Таїрової, дослідниці Гетьманщини, професорки та докторки історичних наук", - ідеться у повідомленні.

Зазначається, що в мистецькому заході взяли участь Президент України 2005-2010 років Віктор Ющенко, заступник голови Чернігівської ОДА Дмитро Іванов та видатні науковці-історики України.

Для кращого сприйняття атмосфери доби Руїни, в умовах якої відбувалося становлення особистості Мазепи, присутнім показали військово-історичну реконструкцію початкового епізоду книги.

На презентації гості дізналися, що за мотивами твору незабаром з'явиться серіал – його зйомки анонсував генеральний продюсер "FILM.UA Group" Віктор Мирський.

Спеціально до заходу в заповіднику розгорнули виставку "Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії". Вона знайомить з унікальними нововиявленими артефактами із Віденського архіву та колекції Олексія Шереметьєва.

 

Важливе місце серед експонатів посідає печатка Мазепи, вперше представлена широкому загалу. Вона підтверджує княжий титул гетьмана, наданий йому Священною Римською імперією. Для підтвердження автентичності печатки планується проведення експертизи її металу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.