УІНП презентував «Віртуальний музей російської агресії»

19 жовтня Український інститут національної пам’яті разом із партнерами презентував інтернет-портал «Віртуальний музей російської агресії». Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

19 жовтня Український інститут національної пам'яті разом із партнерами презентував інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії".

 

Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

Сьогодні створена та функціонує частина порталу, присвячена злочинам, що були вчинені під час російської агресії та окупації Криму. У майбутньому буде створена частина, що слугуватиме джерелом інформації про російські злочини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей.

Віртуальний музей російської агресії – це перш за все проєкт про пам'ять, але також він безпосередньо стосується права, зокрема, перехідного правосуддя, адже інформація, зібрана на ресурсі проходить верифікацію державними установами та використовується правоохоронними органами.

Віртуальний музей російської агресії створено спільними зусиллями Українського інституту національної пам'яті, Міжнародного фонду "Відродження", Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Під час презентації виконавча директорка Центру дослідження безпекового середовища "Прометей" Аліна Майорова урочисто передала інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії" на баланс Українського інституту національної пам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.