У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників укласти охоронний договір історичну пам'ятку

Про це повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради, краєзнавець Олександр Котис.

 

"Завершився суд у справі недотримання пам'яткоохоронного законодавства власниками найкращої модерністської споруди передвоєнного Луцька - Каси рільничих спілок (тепер Укртелеком на вулиці Кривий Вал). Будівля зведена у другій половині 1930-х, архітектор Вітольд Марчінковський. Окрім класної архітектури, ця будівля відома тим, що тут працювала культова цукерня Mokka, в якій збиралася вся луцька інтелігенція на літературні і розважальні тусовки" - йдеться у дописі Олександра Котиса.

Власник споруди - АТ Укртелеком - відмовлялись укласти пам'яткоохоронний договір. Відділу охорони культурної спадщини Луцькради довелось звертатись до суду. Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників таки укласти охоронний договір з відділом на цю будівлю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.