У Греції затримали українця, засудженого в Литві за воєнні злочини 1991 року

У Греції за запитом Литви під час перетину кордону затримали громадянина України Олександра Радкевича, заочно засудженого литовським судом у справі про події 1991 року

Як повідомляє "Європейська правда", про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

"14 вересня під час перетину кордону у Греції був затриманий громадянин України, ветеран АТО Олександр Радкевич.  Як виявилося згодом, його затримали за запитом Литви, де Олександр був заочно засуджений за так званою справою 13 січня" - написала вона.

За словами правозахисниці, 20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що Литва видала європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати громадянина України їй для відбування покарання.

 

13 січня 1991 року радянська влада намагалася силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР.

При захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 осіб, більше тисячі беззбройних людей постраждали.

 У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час сумнозвісних подій у січні 1991 року. Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова. 

"Але серед засуджених виявився і громадянин України Олександр Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, 11 січня 1991 року був призначений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. Про вирок щодо нього Олександр не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством і був допитаний 2014 року як свідок українською прокуратурою у рамках міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві. Згодом Олександр зі свідка перетворився на обвинуваченого" - повідомила Решетилова.

"Радкевича звинувачують у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) фактично лише за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії. Дії Радкевича не спричинили шкоди будь-якій людини, що чітко видно із самого вироку" - додала вона.

У Литві рішення суду набрало законної сили. Наданий Литвою адвокат Радкевича оскаржував вирок в апеляційному суді, але отримав відмову. Адвокати, залучені Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, розглядають можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.