В Харкові встановили пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II

23 жовтня 2021, в Харкові поруч з катедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії на вул. Гоголя, відбулось урочисте відкриття і освячення пам’ятника першому Папі-слов’янину, відданому другові України, найбільшому державному діячеві світу останньої чверті ХХ століття святому Івану Павлу II.

Ця урочиста подія відбулася з нагоди 20-ліття душпастирського візиту Понтифіка до України та 30-ліття відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні, яке відбулося саме в часи його понтифікату, повідомляє Харківсько-запорізька дієцезія РКЦ.

 

Відкрив пам'ятник ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук за участю єпископа-помічника Яна Собіла та численного духовенства.

На церемонії відкриття монумента були присутні почесні гості: екзарх Харківський УГКЦ Василь Тучапець, єпископ Харківський і Богодухівський ПЦУ Митрофан Бутинський, Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Пьотр Стаханчик, директор департаменту по роботі з громадськими об'єднаннями Харківської міської ради Нікіта Стєрін.

Щойно відкритий і освячений монумент – бронзова фігура у папському облаченні на гранітному постаменті (загальна висота монумента сягає двох метрів).

Автор та виконавець пам'ятника – харківський скульптор Володимир Райченко. А споруджено його на кошти меценатів – власників компанії "Дорбуд" (м.Дніпро) Олександра Полтавця та Єжи Станіслава Филипа.

"Нехай Святий Іван Павло випрошує у Господа всі необхідні благодаті для нас усіх: не лише римо-католиків, греко-католиків, але для усіх християн, усіх людей доброї волі, погляд яких спочине на цьому пам'ятникові. Нехай він випрошує миру для нашої України, злагоди для країни та міста"- звернувся до присутніх на церемонії єпископ Павло Гончарук.

Після освячення пам'ятника всі гості події взяли участь у подячній Святій Месі, яку очолив ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.