Археологи знайшли в Іраку кам’яні барельєфи із зображенням царів

В Іраку, у місті Фаїда група археологів знайшла камʼяні барельєфи, що зображують ассирійських царів, які моляться богам, а також перший у країні промисловий винний завод.

Знахідки зробила група археологів з Департаменту старожитностей міста Дахука разом з італійськими колегами, цитує France 24.

 

Фігури царів вирізали у стінах зрошувального каналу, протяжність якого становить майже 9 кілометрів. Різьблені фігурки — це 12 панелей розміром пʼять метрів завширшки і два метри заввишки із зображенням богів, царів і священних тварин. Вони датуються 721—705 роками до Р.Х.

"В Іраку є й інші місця з наскельними рельєфами, особливо в Курдистані, але жодне з них не є таким величезним і монументальним, як це", — сказав італійський археолог Даніеле Моранді Бонакоссі.

Сам зрошувальний канал вирізали з вапняку для подачі води з пагорбів на поля фермерів, а різьблення зробили, аби нагадувати людям про царя, який наказав його побудувати.

"Це була не тільки релігійна сцена молитви, але й політична, свого роду пропагандистська сцена. Таким чином цар хотів показати людям, які жили в цьому районі, що він був тим, хто створив ці системи для зрошування, тому люди повинні памʼятати про це і залишатися йому вірними", — додав Моранді Бонакоссі.

Також археологи знайшли в археологічній памʼятці Хінніс у провінції Духок гігантські камʼяні басейни, які були вирізані в білій скелі та використовувалися в комерційному виноробстві в кінці VIII або початку VII століття до Р.Х.

"Це був свого роду промисловий винний завод. Ми знайшли 14 установок, які використовувалися для пресування винограду і отримання соку, який потім перероблявся у вино", — сказав Моранді Бонакоссі та наголосив, що це перше подібне відкриття в Іраку.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.