Українці Австрії вшанували пам'ять борців за незалежність України

Українці, які живуть в Австрії, здійснили вшанувальну поїздку місцями поховання борців за українську незалежність у федеральній землі Нижня Австрія.

Про це повідомляється на сторінці у Фейсбуці Українського пластового осередку в Австрії.

 

Зазначається, що поїздка відбувалася з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, свята захисника і захисниці України, створення Української повстанської армії та напередодні річниці Листопадового чину.

Зокрема, було вшановано пам'ять українців, померлих у таборі біженців у Астені, та відвідано могилу бійця Українського повстанської армії, лицаря Золотого хреста бойової заслуги 1-го класу Павла Ющенка (псевдо "Моряк").

Також українці завітали до родинної усипальниці Андрія Розумовського, сина останнього гетьмана України Кирила Розумовського, у Швертберзі.

Крім того, учасники поїздки, молитовний супровід під час якої забезпечував отець Роман Птасюк, вшанували пам'ять жертв табору військовополонених Першої світової війни у Фрайштадті, де поховані й українські солдати царського війська.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.