У Ніжині під час ремонту вулиці виявили старовинне підземелля

У Ніжині Чернігівської області археологи виявили підземелля, попередньо – два підвальних приміщення будівлі дворянського зібрання кінця XVIII століття

Про це повідомив керівник археологічних робіт, кандидат історичних наук, доцент Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Іван Кедун.

 

"Під час реконструкції вулиці Гоголя, нагляду за закладанням дренажного колодязя, ми виявили рештки цегляної кладки. Розчистили її, дослідили і знайшли отвір. Ми туди спустилися і побачили підвальне приміщення з двох кімнат. Одне площею приблизно 7 на 9 м, друге – 7 на 3 метри, кімнати розділяє арка. Заміри – поверхневі, бо там важко дихати, небезпечно перебувати, і тому робили ми їх дуже швидко", – розповів археолог.

За його словами, попередньо – це підвали колишньої будівлі дворянського зібрання кінця XVIII сторіччя, яка, за спогадами ніжинців, стояла ще в 50-х роках минулого століття.

Зруйнували її, очевидно, в період масового знесення старих будівель у Ніжині. Вхід у підземелля засипали, коли поруч будували пам'ятник видатному земляку-мореплавцю Юрію Лисянському (підземелля знайшли у сквері його імені).

Досліджувати знахідку, зауважив Кедун, будуть не раніше весни 2022 року. Адже, по-перше, на це треба отримати фінансування, а по-друге, в старе підземне приміщення не можна напускати холоду.

"Там велика вологість, повітря промерзне і цегла почне руйнуватися. Тому найкраще – законсервувати і вже в теплу пору року досліджувати", – зазначив він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.