Дослідники знайшли у Помпеях кімнату рабів із предметами побуту. ВІДЕО

Археологи в Помпеях розкопали кімнату рабів, що дає більше розуміння про повсякденне життя помпейців, які загинули внаслідок виверження вулкану.

Про це 6 листопада повідомляє Міністерство культури Італії.

 

Кімнату знайшли в результаті розкопок вілли Чивіта Джуліана. У кімнаті було одне високе вікно і жодних прикрас на стінах, однак збереглися залишки трьох деревʼяних ліжок: два з них були розміром 1,7 метра, а одне — 1,4 метра, що, можливо, вказує на те, що там жила сімʼя з дитиною.

Поблизу деревʼяної скрині були металеві предмети та тканини, які "здаються частиною упряжі для коней". Також дослідники знайшли деревʼяний кермовий елемент колісниці.

Горщики та інші особисті речі були під ліжками, а вісім амфор (це стародавня посудина, що використовувалася як глечик для зберігання) — у кутку.

Ця вілла з панорамним видом на Середземне море на околиці давньоримського міста вважається однією з найзначніших нещодавніх знахідок у Помпеях.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.