Українські й турецькі науковці займуться спростуванням радянсько-російських історичних наративів

Історія України загалом та історія українсько-турецьких відносин, зокрема, довгий період викладалася під впливом радянсько-російських наративів.

Одним з напрямків культурної дипломатії в Туреччині надалі буде робота в архівах, вивчення оригіналів документів, відкриття нових сторінок історичної взаємодії, спростовування існуючих викривлень. Про це в коментарі Укрінформу сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар.

 

"Нещодавно міністри закордонних справ України й Туреччини Дмитро Кулеба і Мевлют Чавушоглу домовилися про створення двосторонньої комісії істориків та науковців, які будуть займатися спільною історією, в т.ч. базуючись на архівах, які є в наших країнах. Потрібно вивчити оригінали документів та відкривати невідомі сторінки нашої спільної історії, спростовувати стереотипи чи викривлення", - сказав Боднар.

Дипломат нагадав про віднайдений раніше у турецьких архівах оригінал Брест-Литовського мирного договору.

"Південний напрямок зовнішньої політики та загалом взаємодія з півднем традиційно була важливою для України, але історія цього виміру поки не до кінця розкрита та описана, тому маємо багато чого вивчати. Туреччина готова до співпраці у цьому напрямку", - наголосив посол.

Він зауважив, що встановлення Президентом України в Україні 28 липня Днем Української державності також свідчить про особливу увагу з боку держави до історії України.

Ще одним важливим напрямком роботи в культурній дипломатії лишатиметься мовне питання, нагадав дипломат.

"Мовний трек став загальнодержавним, і ми зацікавлені у співпраці з Асоціацією турецької мови, зокрема у питанні використання топонімів та правильної їх транслітерації, використання сучасної української мови при перекладі, взаємодії у лінгвістичних питаннях", - сказав Боднар.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.