Дослідники виявили перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому

Міжнародна група дослідників з Португалії, Данії та Німеччини виявила перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому.

Про це повідомляє Sky News.

 

Наукова назва нового виду динозавра вшановує місцеву мову інуїтів — Issi saaneq, що перекладається як "Холодна кістка". Ця травоїдна тварина середнього розміру з довгою шиєю була попередником завроподів (наприклад, брахіозавра — однієї з найбільших наземних тварин в історії).

Перші останки динозаврів — два добре збережені черепи — виявили ще у 1994 році палеонтологи з Гарвардського університету під час експедицій до Гренландії. Однак тоді ще не було ясно, чи належать вони до зовсім нового виду. Міжнародна група дослідників зараз підтвердила це відкриття в журналі Diversity.

Команда провела мікрокомпʼютерну томографію виявлених кісток, що дозволило створити цифрові 3D-моделі внутрішніх структур і кісток. На думку вчених, черепи належали динозавру-юнакові та майже дорослій особині.

"Анатомія двох черепів унікальна в багатьох відношеннях, наприклад, за формою та пропорціями кісток. Ці зразки, безумовно, належать до нового виду", — сказав провідний автор Віктор Беккарі, який аналізував отримані дані в Лісабонському університеті NOVA.

Новий гренландський динозавр відрізняється від інших завроподів, виявлених раніше, але дослідники заявили, що він має деякі подібності з динозаврами, виявленими у Бразилії. На думку вчених, ці три види утворюють групу, яку називають платозавридами — через їхні ноги завдовжки від 3 до 10 метрів.

Наприкінці тріасового періоду, коли жили ці динозаври, надконтинент Пангея розпадався на частини, а Атлантичний океан починав формуватися.

"У той час на Землі відбувалися кліматичні зміни, які дозволили першим травоїдним динозаврам досягти Європи", — пояснив професор Ларс Клемменсен із Копенгагенського університету.

Після проведення всіх робіт дослідники передадуть скамʼянілості до Музею природної історії Данії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.