АНОНС: дискусія з Наталею Старченко "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої"

Авторитетна історикиня Наталя Старченко досліджує життя української шляхти на межі 16–17 століть. Також пані Наталя – популярна фейсбук-блогерка, чиї історичні оповідки збирають десятки коментарів. Глобальну історію вона розкриває через історії людей, які жили кілька сотень років тому

Карантинні дописи Наталі Старченко переросли у працю "Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію", яка цього року вийшла у видавництві Laurus. Це 105 історій про наше минуле, основним джерелом для яких стали судові книги часів Речі Посполитої. Читач не лише дізнається про давні події, а й шукатиме справедливість разом із персонажами.
 
18 листопада Наталя Старченко представить свою книжку в Національному музеї історії України – МІСТ, а також подискутує з відвідувачами на тему: "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої".
Зустріч відбудеться в лекційному залі на третьому поверсі Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2). Після дискусії можна буде придбати видання "Українські світи Речі Посполитої".
Початок події о 16:00. Тривалість — півтори години.
Вхід безкоштовний за умови попередньої реєстрації. Вхід до музею можливий лише з документом, що підтверджує вакцинацію, чи з негативним ПЛР-тестом на COVID-19.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.