У Єгипті знайшли храм Сонця, якому понад 4,5 тисячі років

У Єгипті археологи виявили один із храмів Сонця, який датується серединою XXV століття до нашої ери

Про це пише Бабель.

 

Команда виявила руїни храму в Абу-Гурабі, приблизно за 15 кілометрів на південь від Каїру. У 1898 році археологи, які працювали на цьому місці, виявили храм Сонця Ніусерри — шостого фараона пʼятої династії, який правив Єгиптом між 2400 і 2370 роками до нашої ери. На думку археологів, нинішні відкриття дозволяють припустити, що цей храм побудували на руїнах іншого.

На місці розкопок виявили печатки з викарбованими іменами фараонів, які правили до Ніусерри, — іх використовували як затички для пляшок. Крім того, археологи також знайшли десятки цілих пивних глеків під час розкопок. Деякі з глечиків були наповнені спеціальними грязями, які використовувалися лише в певних релігійних ритуалах.

За словами керівника місії Массиміліано Нуццоло, доцента кафедри єгиптології Інституту середземноморських і східних культур Польської академії наук, памʼятник із сирцевої цегли "був значних розмірів", але Ніусерра ритуально зруйнував його, щоб побудувати свій власний храм.

Учений пояснив, що хоча ці храми були присвячені культу бога сонця Ра, фараон через спорудження храму узаконював свою владу, являючи себе як єдиного сина бога сонця на Землі. "Таким чином, насправді головна мета храму полягала в тому, щоб стати місцем обожнювання живого фараона", — сказав Нуццоло.

Історики припускають, що всього було збудовано шість храмів Сонця, але тільки два з них були виявлені раніше. За словами Нуццоло, під час подальших розкопок на цьому місці команда сподівається зʼясувати, хто саме з фараонів зводив знайдений храм. Вивчення кераміки, зокрема, дозволить дізнатися більше про те, як люди жили в ті часи, що вони їли й у що вірили.






Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.