Спецпроект

Блогерка з Одеси зняла тік-ток-серіал про Голодомор

26-річна блогерка з Одеси Аліна Алієва у своєму ТікТоці створює серіал про Голодомор. Історія головної героїні заснована на спогадах прабабусі дівчини, яка пережила голод у дитячому будинку на Одещині

Про це повідомляє Локальна історія.

Прабабцю Аліни звали Надія Тронь-Білошапкіна. Після весілля жінка взяла прізвище чоловіка і стала Надією Старченко. Голодомор Надія переживала в дитячому будинку. У 5-річному віці мати залишила її неподалік, сказавши, що пішла по оселедець та обов'язково за нею повернеться.

 
колаж: 24 канал

"Моя прабабуся Надя (у неї був рак грудей) в останні роки життя писала в таємниці від усіх історію свого життя та її мами. Прадід вже після її смерті знайшов ці рукописи й попросив сина набрати цей текст на комп'ютері та видрукувати. Ця, скажемо так, "книга" зберігається у мене. Було дуже цікаво прочитати про важкий життєвий шлях у той час", – розповіла Аліна Алієва.

Натхненна життям прабабусі та історіями інших жертв Голодомору, Аліна Алієва почала знімати в ТікТоці серіал під назвою "Надія", який налічує вже понад 30 серій. Це поєднання реальної історії Надії Старченко та історій інших людей, які переживали Голодомор в Україні у художній інтерпретації.

За сюжетом, у 1932 році матір залишила 13-річну Надію під дитячим будинком в Одесі. Там вона познайомилась з іншими дівчатами, які опинились у дитбудинку через різні обставини. Діти стикаються з усіма лихами того часу: недоїданням, смертю, жорстокістю, поїданням людей та навіть педофілією.

"Спочатку я не планувала знімати серіал саме про це (думала зняти про прабабусине життя загалом), але, прочитавши історії, вони мене дуже вразили. І я вирішила їх зібрати докупи, щоб показати масштаб прожитої трагедії. Хоча, звичайно, це неможливо", – зауважила блогерка.

За словами Алієвої, її бабуся писала, що у дитбудинку годували солоною рибою, давали трохи хліба та чай. Однак Надії залишалась лише риба.

"На їжу налітали всі діти. Менші не встигали собі взяти харчі. Вона так само пам'ятала, як помирали від голоду інші діти, з якими вона дружила. Ще вона була при смерті. Від солоної риби (мабуть, розлад почався) пряма кишка почала вилазити. Вона не могла сидіти. Коли прабабуся лежала на підвіконні, повз проходив двірник, побачив її стан і дав їй натерту часником кірку чорного хліба. На все життя це запам'ятала. Після Голодомору минув ще приблизно рік і її забрала мати", – розповіла блогерка.

У Аліни Алієвої багато підписників з інших, сусідніх країн. У коментарях багато хто із них розповів, що про ці трагічні події в Україні дізнався саме з серіалу.

Серіал знятий російською мовою. Переглянути його можна за посиланням.





Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.