На Житомирщині вшанують Героїв Базару

У листопаді–грудні цього року виповнюється 100 років Другого Зимового походу – останньої спроби Армії Української Народної Республіки збройним шляхом повернути втрачену державність

21 листопада Україна вшановуватиме Героїв Базару – 361-го вояка Армії УНР, розстріляного російськими більшовиками біля містечка Базар.

 

З цієї нагоди 20-21 листопада у с. Базар Народицької селищної територіальної громади Житомирської області відбудуться урочисті заходи на вшанування українських вояків, полеглих у боях та страчених червоними окупантами.

Субота, 20 листопада:

12:30 – військово-історична реконструкція боїв Армії УНР з Червоною армією.

14:00 – концерт-реквієм біля сільської школи (вул. Свято-Миколаївська, 175).

Неділя, 21 листопада:

11:50 – виконання Збройними Силами України на Меморіалі Героїв Базару військового церемоніалу, за участі перших осіб держави, представників Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, голів ОДА та обласних рад.

Участь у заходах можлива лише за наявність документу про щеплення або негативного тесту на COVID-19.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.