"Громадське" транслюватиме на Майдані документальний фільм про Революцію Гідності

До восьмої річниці Революції Гідності hromadske створює спецпроєкт «Відчуття Майдану». 21 листопада на Майдані Незалежності буде трансліція фільму, який складається з унікальних архівних кадрів, знятих hromadske під час Революції Гідності

Кінострічка буде супроводжуватися музичними треками гурту Dakh Daughters. Спеціально для проєкту мисткині записали трек на вірші Юр Іздрика про Революцію Гідності.

 

"Вісім років тому на Майдані відбувалися події, які змінили й хід нашої історії, і нас самих. Але чим далі від осені 2013-го року, тим менше в пам'яті залишається днів і облич Революції Гідності. Росте нове покоління українців, які про події Євромайдану дізнаються  вже від батьків, а згодом — з підручників історії.  Але ми хочемо разом з іншими повернутися в події 8-річної давнини й пригадати ті чотири місяці, протягом яких ми прожили ціле життя", — розповідає головна редакторка hromadske Євгенія Моторевська. 

Фільм транслюватиметься на LED-екранах, які візуально утворюють алею, щоб дати відвідувачам відчуття реальності революції. Стрічка також з'явиться на ютубі hromadske 21 листопада. Проєкт створено спільно з ГОГОЛЬFEST, Музеєм Революції Гідності, КМДА та спонсорства Uklon.

Ідея проєкту виникла під час зустрічі команди hromadske із засновником незалежного театру "ДАХ" Владиславом Троїцьким. Він поділився історією створення гурту Dakh Daughters, на творчість яких вплинула Революція Гідності та війна на сході України. Тоді ми вирішили втілити схожий досвід у цьому проєкті, адже hromadske має багато архівних матеріалів з тих часів.

"Ми, українці, все рідше вживаємо слово гідність, коли говоримо про життя в Україні. Ми знову починаємо забувати про цінності, за які стояли та гинули на Майдані 2013-2014. Громадське як медіа, яке виникло під час Революції Гідності, у спільному проекті "Відчуття Майдану" прагне вкотре наголосити на цінності людини та її гідності. У пасіонарності сила українців і нашу свободу, гідність та справедливість ми будемо відстоювати усупереч зовнішнім та внутрішнім ворогам. Наша сила в єдності, наша сила у безапеляційній вірі в майбутнє гідних сильних духом людей", — каже директорка hromadske Юлія Федів про проєкт.

Проєкт "Відчуття Майдану" включений до переліку державних заходів до Дня Гідності та Свободи, а також програму Музею Революції Гідності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.