МОН призначило стипендії молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності

Міністерство освіти та науки визначило переможців на здобуття у 2022 році державних іменних стипендій найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Відповідний наказ підписав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє МОН.

 

"Переможці конкурсу – 22 найкращих молодих учених отримають стипендії з 1 січня 2022 року на один рік у розмірі майже 5 тис. гривень. Кожен стипендіат має вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, за посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займає активну громадську позицію", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за здобуття стипендій змагалися 176 претендентів, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління міністерств, СБУ або перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій.

Визначення переможців на здобуття державних іменних стипендій відбулось відповідно за п'ятьма номінаціями:


стипендія імені Дмитра Максимова – п'ять осіб;

стипендія імені Назарія Войтовича – п'ять осіб;

стипендія імені Романа Гурика – чотири особи;

стипендія імені Устима Голоднюка – чотири особи;

стипендія імені Юрія Поправки – чотири особи.


Згідно з наказом МОН, державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік призначаються у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на початок року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.