У Львові хочуть відкрити сучасний археологічний музей

Протягом п’яти років у Львівській області планують покращувати музейну сферу. Зокрема, у Львові планують створити сучасний археологічний музей.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба Львівської облради.

 

В Історико-краєзнавчому музеї у Винниках стартувала одинадцята міжнародна наукова конференція "СВІТ ЗБРОЇ: мисливські й воїнські звичаї та засоби в археологічному та етнологічному контексті". Захід об'єднав українських та польських науковців.

Голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради Святослав Шеремета зазначив, що на Львівщині планують покращувати музейну сферу.

"Насамперед варто відзначити самовіддану роботу колективу, який створив і розвиває сучасний музей. Фонди музею складають понад 80 тис. експонатів основного фонду і 35 тис. допоміжного. Тут багато археологічних експонатів, щорічно відбуваються експедиції, досліджуються нові місця Ми, депутати обласної ради визначили для себе пріоритет у тому, щоб за 5 років роботи покращити музейну сферу нашого краю", – зазначив Святослав Шеремета.

Депутати також розповіли, що планують відкрити у Львові сучасний археологічний музей.

"Відкривати таємниці нашої землі для світу – це надзвичайно важливо. Українська земля має дуже давню історію, яку ми не вивчали. Тому тепер хочеться знати все більше. На Львівщині має постати сучасний музей археології, треба знайти спосіб і зробити все, щоб такий центр нашої історії й культури швидше створити", – повідомив голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ЛОР Володимир Квурт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.