У Львові хочуть відкрити сучасний археологічний музей

Протягом п’яти років у Львівській області планують покращувати музейну сферу. Зокрема, у Львові планують створити сучасний археологічний музей.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба Львівської облради.

 

В Історико-краєзнавчому музеї у Винниках стартувала одинадцята міжнародна наукова конференція "СВІТ ЗБРОЇ: мисливські й воїнські звичаї та засоби в археологічному та етнологічному контексті". Захід об'єднав українських та польських науковців.

Голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради Святослав Шеремета зазначив, що на Львівщині планують покращувати музейну сферу.

"Насамперед варто відзначити самовіддану роботу колективу, який створив і розвиває сучасний музей. Фонди музею складають понад 80 тис. експонатів основного фонду і 35 тис. допоміжного. Тут багато археологічних експонатів, щорічно відбуваються експедиції, досліджуються нові місця Ми, депутати обласної ради визначили для себе пріоритет у тому, щоб за 5 років роботи покращити музейну сферу нашого краю", – зазначив Святослав Шеремета.

Депутати також розповіли, що планують відкрити у Львові сучасний археологічний музей.

"Відкривати таємниці нашої землі для світу – це надзвичайно важливо. Українська земля має дуже давню історію, яку ми не вивчали. Тому тепер хочеться знати все більше. На Львівщині має постати сучасний музей археології, треба знайти спосіб і зробити все, щоб такий центр нашої історії й культури швидше створити", – повідомив голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ЛОР Володимир Квурт.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.