Міськрада Львова розгляне петицію про демонтаж пам’ятника Моцарту-сину

Депутати Львівської міської ради розглянуть у четвер, 25 листопада, петицію, яка набрала необхідні 500 голосів, про демонтаж пам’ятника Ксаверу Моцарту. Водночас, в Україні і за кордоном об’єднуються прихильники скульптури і сенсів, які вона несе.

Про це у Фейсбуці повідомила мистецтвознавиця, дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова.

 

"Отже, в четвер винесено на розгляд петицію про знесення скульптури Ксаверу Моцарту. Україну врятує творчий дух! Дарований Богом! Скульптура – його матеріальне втілення. Її присутність у княжому місті Лева – свідчення, що є відважні люди, які торують шлях до свободи Духу!

Революція Гідності стала точкою неповернення для мене. Я не змирюся з тим, щоб свободу Духу ув'язнювали незнанням, почуттям меншовартості і ресентиментом", - написала Кіт-Садова.

Всесвітньовідома диригентка Оксана Линів, яка стала ініціаторкою встановлення пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Маланюка у Львові заручилася підтримкою міжнародних мистецтвознавців та впливових діячів культури та сподівається, що скульптура залишиться на своєму місці.

"За збереження скульптури Ф.К.Моцарта на площі Маланюка вже висловилися десятки митців та спеціалістів України та цілого світу, і я вірю, що середньовічна розправа над сучасним арт-об'єктом не відбудеться, a здоровий глузд і прогресивна думка лідерів нашого сусппільства переможуть!", - зазначила Линів.


Нагадуємо, що пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту – сину великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта, який урочисто відкрили у Львові 26 серпня, не просто викликав жваві дискусії серед львівської культурної та історичної спільноти, а й спонукав містян звернутися до міськради з петицією про його демонтаж, її подала мистецвознавиця Наталія Криничанка. Електронне звернення за кілька днів набрало 500 голосів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.