Мін'юст Росії підтримав позов прокуратури щодо ліквідації ПЦ «Меморіал»

Головне управління Міністерства юстиції РФ у Москві підтримало позов російської прокуратури про ліквідацію правозахисного центру «Меморіал».

Про це йдеться у позиції відомства за позовом, з яким ознайомився Інтерфакс.

 

У Мін'юсті повторюють звинувачення російських прокурорів, що "організація здійснювала свою діяльність із неодноразовими порушеннями законодавства РФ, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності".

Мосміськсуд розпочав підготовку засідання за позовом прокуратури про ліквідацію ПЦ "Меморіал", але відклав його до 29 листопада. У вівторок біля суду зібралася група прихильників правозахисного центру та журналісти. Своєю чергою, у зв'язку із засіданням у Мосміськсуді було посилено заходи безпеки.


Нагадуємо, що два тижні тому Генеральна прокуратура РФ подала позов до Верховного суду щодо ліквідації "Міжнародного Меморіалу".

Організацію "Міжнародний Меморіал" та шість її підрозділів внесено до реєстру "іноземних агентів", який складає Мін'юст РФ. "Меморіал" неодноразово штрафували за відсутність маркування "іноагенту".


Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне та правозахисне товариство "Меморіал" ("Міжнародний Меморіал") – одна з найстаріших некомерційних організацій, яка займається дослідженням політичних репресій у СРСР та сучасній Росії.

Її було засновано 1992 року в Москві. Одним із організаторів та першим почесним головою товариства "Меморіал" був академік Андрій Сахаров.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.