У тернопільському музеї виставили шаблю короля Яна III Собеського

Шаблю короля Речі Посполитої XVII століття Яна III Собеського, яка десятиліттями зберігалась у сховищах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, тепер можуть побачити відвідувачі

Про це повідомив завідувач відділу давньої історії музею Олег Гаврилюк.

 

"Історія цього збройного раритету досить цікава. У 1683 році турки оточили Відень. Імператор Священної Римської імперії Леопольд І звертається до Яна III Собеського – допоможіть. І ось військовий загін, який, між іншим, формувався у найстарішому місті нинішньої Тернопільщини – Теребовлі - ми маємо про це документи, а ще загони зі Снятина, пішли до Львова.

Це були два загони руської шляхти, яка у Львові об'єдналася із польською шляхтою. Далі – похід у напрямку Варшави і на Відень. Там у вересні 1683 року війська Собеського розбили турків. І за цей подвиг імператор наказав виготовити оцю шаблю", - розповів Гаврилюк.

Іменний збройний раритет, як вважається, виготовлений із дамаської сталі, помістили у спеціальну нішу із броньованим склом. На лезі шаблі вигравірувані обриси золотого вершника і напис латинською мовою: "За перемогу під Віднем. 1683 рік". Тут же поміщено монети та оригінальні медалі із зображенням монарха Яна III Собеського.

Король Ян ІІІ Собеський народився у 1629 році в середньовічному Олеському замку. Його батько Якуб Собеський - уродженець Жовкви на Львівщині й учасник походу Сагайдачного на Москву. Мати – донька руського воєводи, нащадка боярина.

Ян ІІІ Собеський зажив слави рятівника європейської християнської цивілізації від турецької навали. Саме після Віденської битви Османська імперія почала невпинно втрачати свою могутність.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.