Україну обрали в Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту

Відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями впродовж чотирьох років буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Щойно отримав важливі новини з ЮНЕСКО. Україну було обрано членом Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту. Рішення прийняли на 9-му засіданні держав-учасниць Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року", - поінформував Ткаченко.

За словами міністра культури та інформаційної політики, відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів.

"В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації намагання поширити їхню інформаційну пропаганду, а також через постійні спроби привласнити собі українську культурну спадщину, – членство України є важливим етапом для нашої держави. Це стане дієвим механізмом для посилення захисту наших пам'яток в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей", - заявив Ткаченко.

Також він додав, що термін членства – 4 роки, до 2025.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.