Актор Вілл Сміт спродюсує серіал «Мюнхен-72» про трагедію на Олімпіаді

Зірка Голлівуду Вілл Сміт виступить одним із продюсерів серіалу про трагічні події Олімпіади в Мюнхені 1972 року, коли бойовики "Чорного вересня", зокрема, вбили 11 ізраїльських спортсменів.

Про це інформує Vesty.co.il.

 

Зйомки серіалу вже почалися в Ізраїлі та Німеччині. Продюсерами стали голлівудський кіноактор Вілл Сміт та ізраїльський телеканал HOT8, а режисером Роман Шумунов, який до цього зняв фільм "Беренштейн – останній партизан" та інші.

Серіал отримав назву "Мюнхен-72".

Загалом планується зняти три серії. Ізраїльська акторка Анат Ваксман зіграє Голду Меїр, яка тоді очолювала уряд Ізраїлю, Наті Равіц – міністра оборони Моше Даяна, Урі Фефер – керівника ізраїльського "Моссада" Цві Заміра. Відомий ізраїльський дзюдоїст Сагі Мукі виконає роль Йосефа Романо, ізраїльського важкоатлета, який чинив опір терористам і був вбитий на очах у інших ізраїльських спортсменів.

У серіалі також використовуватимуть архівні матеріали. За словами джерел, у серіалі вперше буде представлено матеріали секретних протоколів уряду Німеччини, пов'язаних із подіями на Мюнхенській Олімпіаді. Крім того, він включатиме архівні матеріали з олімпійського селища, які ніколи раніше не демонструвалися.

Показ серіалу запланований на вересень 2022 року.


Як відомо, внаслідок теракту, скоєного під час Олімпійських ігор у Мюнхені 1972 року членами терористичної палестинської організації "Чорний вересень", було вбито 17 осіб – 11 членів ізраїльської олімпійської збірної та одного поліцейського Західної Німеччини. Ще п'ятьох із восьми терористів було вбито спецназом під час спроби звільнення заручників у ході спецоперації, проведеної 6 вересня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.