У Вінниці презентували перший історичний комікс УІНП

У Вінниці відбулася презентація першого історичного коміксу Українського інституту національної пам'яті «Оборона Замостя. Легенда про лопату»

Про це повідомив співавтор коміксу, співробітник УІНП Ігор Кромф.

 

"Одне із завдань УІНП – це популяризація української історії, зокрема, невідомих або маловідомих історичних тем. Я довго виношував ідею популяризації історії саме у коміксах. Це нормальне явище у світі, ми тут не вигадуємо велосипед", - сказав Кромф.

За його словами, у Польщі давно друкують історичні комікси, у Чехії, Сербії, США активно використовують такий засіб популяризації історії.

"В Інституті національної пам'яті у нас було кілька спроб реалізувати це з приватними підрядниками, але з ряду причин не вдавалося. Врешті-решт знайшовся однодумець - інший працівник УІНП, Володимир Поліщук. Виявилося, що в нього є талант художника. Таким чином у нас виникла ця колаборація і комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" побачив світ", - розповів співавтор коміксу.

Він додав, що це перший історичний мальопис, створений Українським інститутом національної пам'яті. Він також став першим у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям", які охоплять низку героїчних сторінок української історії XX століття.

"Конкретно цей цикл складатиметься із трьох частин. Першу ми сьогодні презентуємо у Вінниці, а ще дві плануємо випустити наступного року. Власне, сценарій уже пророблений, вони на стадії зарисовок. Їх об'єднує головний герой – боєць армії УНР Гнат Вечірній на прізвисько Лопата, ветеран Першої світової війни. Власне, мальопис – це історія про його пригоди, фронтову службу й армію УНР під час Української революції 1917-1921 років. Одна частина коміксу розповідає про участь Гната Вечірнього у поході Петра Болбочана на Крим у 1918 році, друга - про спецоперацію гетьманської варти в Одесі. А третя, з якої ми, власне, почали, - історія про його участь в обороні Замостя 1920 року", - пояснив Кромф.

Він уточнив, що у коміксі розповідається про події оборонних боїв за Замостя 1920 року, в ході радянсько-польської війни, коли українські та польські союзні війська розгромили більшовицьку Першу кінну армію Будьонного.

Співавтор мальопису додав, що комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" виданий накладом 750 примірників. У ньому розмістили історичну довідку та фотографії, які розповідають про бойові дії на Замості.

Загалом у коміксі 42 сторінки, він орієнтований на максимально широку аудиторію. На думку авторів, його можна давати читати дітям від 10 років. Утім, на фестивалі Comic Con мальопис здобув позитивні відгуки і від дорослих читачів.

Комікс, як і вся продукція УІНП, виданий за кошти платників податків і на комерційній основі не поширюється. Більшу частину накладу вже передали у регіони - поширюватимуть, зокрема, у навчальних закладах і бібліотеках.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.