У Вінниці презентували перший історичний комікс УІНП

У Вінниці відбулася презентація першого історичного коміксу Українського інституту національної пам'яті «Оборона Замостя. Легенда про лопату»

Про це повідомив співавтор коміксу, співробітник УІНП Ігор Кромф.

 

"Одне із завдань УІНП – це популяризація української історії, зокрема, невідомих або маловідомих історичних тем. Я довго виношував ідею популяризації історії саме у коміксах. Це нормальне явище у світі, ми тут не вигадуємо велосипед", - сказав Кромф.

За його словами, у Польщі давно друкують історичні комікси, у Чехії, Сербії, США активно використовують такий засіб популяризації історії.

"В Інституті національної пам'яті у нас було кілька спроб реалізувати це з приватними підрядниками, але з ряду причин не вдавалося. Врешті-решт знайшовся однодумець - інший працівник УІНП, Володимир Поліщук. Виявилося, що в нього є талант художника. Таким чином у нас виникла ця колаборація і комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" побачив світ", - розповів співавтор коміксу.

Він додав, що це перший історичний мальопис, створений Українським інститутом національної пам'яті. Він також став першим у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям", які охоплять низку героїчних сторінок української історії XX століття.

"Конкретно цей цикл складатиметься із трьох частин. Першу ми сьогодні презентуємо у Вінниці, а ще дві плануємо випустити наступного року. Власне, сценарій уже пророблений, вони на стадії зарисовок. Їх об'єднує головний герой – боєць армії УНР Гнат Вечірній на прізвисько Лопата, ветеран Першої світової війни. Власне, мальопис – це історія про його пригоди, фронтову службу й армію УНР під час Української революції 1917-1921 років. Одна частина коміксу розповідає про участь Гната Вечірнього у поході Петра Болбочана на Крим у 1918 році, друга - про спецоперацію гетьманської варти в Одесі. А третя, з якої ми, власне, почали, - історія про його участь в обороні Замостя 1920 року", - пояснив Кромф.

Він уточнив, що у коміксі розповідається про події оборонних боїв за Замостя 1920 року, в ході радянсько-польської війни, коли українські та польські союзні війська розгромили більшовицьку Першу кінну армію Будьонного.

Співавтор мальопису додав, що комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" виданий накладом 750 примірників. У ньому розмістили історичну довідку та фотографії, які розповідають про бойові дії на Замості.

Загалом у коміксі 42 сторінки, він орієнтований на максимально широку аудиторію. На думку авторів, його можна давати читати дітям від 10 років. Утім, на фестивалі Comic Con мальопис здобув позитивні відгуки і від дорослих читачів.

Комікс, як і вся продукція УІНП, виданий за кошти платників податків і на комерційній основі не поширюється. Більшу частину накладу вже передали у регіони - поширюватимуть, зокрема, у навчальних закладах і бібліотеках.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.