Директоркою Центру досліджень визвольного руху стала журналістка та телеведуча Дарія Гірна

Дарія Гірна — випускниця Магістерської програми з журналістики Українського Католицького Університету (2016). Працювала журналісткою на Hromadske. Спільно з онлайн-журналом Reporters стала авторкою проєкту «Обличчя Незалежності: історії українських в‘язнів комуністичного режиму».

Про це повідомляє ЦДВР.

 

Впродовж останніх 4 років Дарія Гірна працює журналісткою та телеведучою на Суспільному (програми "Світло", "Тема дня" та "Суспільна студія").

Раніше Дарія брала участь участь у спільному проєкті Центру досліджень визвольного руху та студії онлайн-освіти EdEra "Розсекречені: онлайн-курс про роботу з архівами КҐБ". Крім цього Центр досліджень визвольного руху був одним із партнерів вже згаданого проєкту "Обличчя Незалежності: історії українських в'язнів комуністичного режиму".

Разом із командою ЦДВР Дарія продовжуватиме досліджувати та поширювати факти комуністичних злочинів радянської влади, розповідати про дисидентський рух та розвінчувати фейки про українську історію в ХХ столітті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.