Будівельник музею Голодомору за майже 50 млн грн спроєктує музей Революції Гідності

ТОВ "Основа-Солсиф" спроєктує Музей Революції Гідності за 49,4 мільйона гривень.

Про це повідомляє видання "Наші гроші" з посиланням на результати тендеру від 16 грудня у системі "Прозорро".

 

Компанія повинна спроєктувати нове будівництво Музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 у Печерському районі Києва до квітня 2023 року.

Йдеться про три стадії проєктування: ескізний проект, проект і робоча документація.

Характеристики відповідатимуть проєктній пропозиції "Штурм пагорба" переможця Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу. Зазначається, що архітектурне бюро "Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten GmbH" (Німеччина), яке виграло конкурс, передало всі майнові авторські права замовнику.

Наразі на місці майбутнього музею знаходяться залишки попереднього незавершеного будівництва та котлован.

Музей буде монолітним блоком із гвинтовими пандусами. Він матиме чотири надземних і два підземних поверхи. Структура будівлі буде павільйонною із зовнішніми стрункими пілястрами на масивній базі. Один вхід вестиме з алеї, а інший на останньому поверсі – із зовнішньої рампи будинку.

 
для збільшення натисніть тут

Також передбачене місце для вуличних публічних масових заходів та оглядовий водний басейн між музеєм та майбутнім "Меморіальним садом" з боку Міжнародного центру культури і мистецтв.

У самій будівлі музею мають бути виставкові зали, Дім Свободи, кінолекторій, дослідницький центр, фойє, сховища, майстерні, крамниця, кафе, гардероби, адміністрація, технічний блок, підземний паркінг.

Очікувана вартість закупівлі становила 55 мільйонів гривень, ціна угоди з ТОВ "Основа-Солсиф" виявилася на 10% нижчою.

Єдиним конкурентом "Основи-Солсиф" було львівське ТОВ "Енерго Інжиніринг" Артема Максимова, яким керує Інна Гончаренко. На відміну від переможця, ця компанія не знижувала ціну.

Столична "Основа-Солсиф" належить броварському ТОВ "Основа", котрим володіють директор обох фірм Юрій Карпенко, Віктор Карпенко, Вячеслав Орлов, Лариса Байбара, Алла Кондратович, Семен Новофастовський та Лідія Миронова.

Ця "Основа" відома як будівельник "Меморіалу жертв Голодомору".

Повідомляється, що це вже друга держзакупівля щодо будівництва музею. У першому тендері з такою ж очікуваною вартістю – 55 млн грн. – узяло участь п'ять компаній. Аукціон виграло ТОВ "Українські архітектурні технології" із ціною 33,89 млн грн., що на третину дешевше від очікуваної суми.

Але замовник скасував той тендер, оскільки уряд перерозподілив і зменшив видатки за програмою "Будівництво об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.