У Великій Британії знайшли скамʼянілості найбільшої багатоніжки

Археологи у Великій Британії виявили скамʼянілості найбільшої з будь-коли знайдених багатоніжок.

Про це пише ВВС.

 
ФОТО: NEIL DAVIES

Скамʼянілість виявили на пляжі в Нортумберленді. Довжина цього виду — артоплеври — становить близько 2 метрів. Фахівці вважають, що така багатоніжка важила близько 50 кг. Її виставлять у Кембридзькому музеї імені Седжвіка наступного року.

"Це було випадкове відкриття. Коли валун упав, він розколовся і повністю оголив скамʼянілість, яку один з наших колишніх аспірантів випадково помітив, проходячи повз", — сказав доктор Ніл Девіс.

Зазначається, що гігантська багатоніжка жила 326 мільйонів років тому. Тоді на північному сході Англії був набагато тропічніший клімат, ніж сьогодні. Водночас археологи припустили, що скамʼянілості можуть бути не останками багатоніжки, а її "панциром", який вона скидала під час зростання.

Нинішня знахідка — лише третій випадок виявлення артроплеври, вона набагато старша і більша за два попередні зразки, знайдені в Німеччині. Дослідники вважають, що для досягнення такого великого розміру артроплевра мала дотримуватися дієти з високим вмістом поживних речовин. Це могло означати, що багатоніжка доповнювала свій раціон з горіхів і насіння маленькими істотами та земноводними.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.