У Великій Британії археологи склали найстаріше у світі генеалогічне дерево

У Великій Британії вченим вдалося створити, як вони вважають, найстаріше генеалогічне дерево в історії.

Про це пише The Guardian.

 

У дослідженні брали участь археологи та генетики з різних організацій у всьому світі, включаючи Університет Ньюкасла в Англії, Університет Країни Басків в Іспанії, Віденський університет в Австрії та Гарвардський університет у США.

Група дослідників вивчила кістки та зуби 35 людей в одній з найбільших неолітичних гробниць, які добре збереглися, розташованій неподалік села Хезлтон у Котсуолдсі на сході Англії.

Вчені виявили, що 27 із 35 осіб були біологічними родичами з пʼяти безперервних поколінь однієї великої родини. Більшість із них народилася від чотирьох жінок і одного й того самого чоловіка.

Група людей, про яку йдеться, жила близько 5 700 років тому і була однією з перших спільнот британських пастухів. Вони вживали в основному молочні продукти, дотримувалися багатої білком дієти і робили горщики для зберігання та приготування їжі. Останні дослідження показують, що для них були дуже важливі сімейні звʼязки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.