У Запоріжжі збирають кошти для реставрації Замку Катаріни Вальман

У Запоріжжі сьогодні провели благодійний аукціон, зібрані кошти направлять на розробку проєкту реставрації Замку Катаріни Вальман.

Благодійний аукціон відбувся за підтримки Широківської ОТГ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми збираємо гроші на розробку проєкта реставрації Замку Вальман. Орієнтовна вартість – 1 мільйон гривень. Об'єкт є пам'яткою архітектури. З 2020 року він є власністю громади. Саме з цього об'єкту починається туристичний маршрут "Менонітська стежка", який ми плануємо розвивати.

Ми розуміємо, що за гроші громади реалізувати проєкт неможливо, бо у нас є й інші проблемні питання. Тому ми вирішили показати меценатам, спонсорам, донорам, що ми готові до співпраці і започатковуємо збір грошей", – прокоментував голова ОТГ Денис Коротенко.

На аукціон було виставлено 22 лоти: картини, посуд, жіночі прикраси, зроблені власноруч, ляльки та багато іншого.

"Два мої лоти: картина А. Глухова, холст, масло 100/90 "Осінь в парку", 2005 р. Мій весільний подарунок від батька. Персональна екскурсія Широківською громадою по найцікавішим місцям. Особисто везу, особисто розповідаю, знайомлю з унікальними місцями та людьми", – сказала спеціалістка Агенції розвитку Широківської ОТГ Юлія Завада.

Замок Катаріни Вальман має статус виявленого об'єкта культурної спадщини архітектури та містобудування. У листопаді поточного року відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради передав до Мінкульту необхідну документацію, щоб об'єкт включили до Держреєстру нерухомих пам'яток України та будинок набув охоронного статусу.

Замок Вальман – одна з найоригінальніших споруд менонітської Хортицької колонії. Розташований на території колишнього селища Розенталь, на межі з селищем Хортиця (зараз ці населені пункти – Верхня Хортиця у кордонах Запоріжжя).

Зовні будинок нагадує собою замок, звідси народна назва – "Замок Вальман". Автор проєкту – невідомий. Споруду почали будувати наприкінці ХІХ сторіччя за ініціативою Катаріни Вальман. Вона планувала облаштувати в ньому заклад для виховання маленьких дітей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.