Стартує реставрація Гостинного двору у Києві

Вартість робіт - понад 33 мільйони гривень

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.

 

"Обрано виконавця протиаварійних робіт в Гостиному дворі. За переговорною процедурою Національний заповідник "Софія Київська", що є балансоутримувачем будівлі, визначив підрядником ТОВ "Інжинірингова компанія планета буд". Вже завтра, 31 грудня, роботи буде розпочато.

Їх загальна вартість складає 33 млн 203 881 тис. грн. Як на мене, старт протиаварійних робіт є найкращою передноворічною новиною для киян. Попереду два активних місяці, за які підрядник повинен забезпечити для пам'ятки належний стан для її подальшої реставрації. Але головне – ми розпочинаємо відновлення Гостиного двору. Не лише де-юре, а й де-факто", - написав Ткаченко.

Він нагадав, що серед протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт: чистка цегли та металевих елементів, залізобетонних перекриттів; облаштування покриття парапету, перил; розчищення внутрішнього подвір'я від будівельного сміття; накриття армованою плівкою від потрапляння вологи стін, перекриттів в місцях демонтованих конструкцій та інші.

Ткаченко зазначив, що наразі було створено лендінг, присвячений Гостиному двору, який допоможе слідкувати за новинами. "До речі, вже цього тижня відбулось перша установча зустріч робочої групи при МКІП, яка опікуватиметься питанням відновлення Гостиного двору", - додав міністр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.