Золота прикраса, яку археологи знайшли у “Софії Київській”, виявилась частиною рідкісної ікони

Золотий уламок прикраси, який влітку під час розкопок знайшли на території Національного заповідника “Софія Київська”, виявився частиною рідкісної ікони, створеної близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Про це розповів працівник заповідника, археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці в Facebook, передає Локальна історія.

 

У серпні повідомлялось, що у Національному заповіднику "Софія Київська" знайшли уламок золотоемалевої прикраси. Артефакт виявили у нашаруваннях XVIII, куди він, ймовірно, потрапив із більш ранніх насипів.

"Ми довго думали, щоб це могло бути, але тепер знаємо достеменно – Софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, виготовленої близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Аналогічних ікон у світі збереглося одиниці, зокрема, ікона святого архангела Михаїла в скарбниці венеційського собору Сан-Марко", – написав Бобровський.

До допису він прикріпив зображення ікони, де чітко видно, що орнамент німбу архангела схожий до того, який знайшли у Києві.

 

"Уявіть собі, якими коштовностями була наповнена софійська ризниця в ХІ – ХІІІ століттях, якщо там зберігався подібний шедевр", – підкреслив Тимур Бобровський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.