Золота прикраса, яку археологи знайшли у “Софії Київській”, виявилась частиною рідкісної ікони

Золотий уламок прикраси, який влітку під час розкопок знайшли на території Національного заповідника “Софія Київська”, виявився частиною рідкісної ікони, створеної близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Про це розповів працівник заповідника, археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці в Facebook, передає Локальна історія.

 

У серпні повідомлялось, що у Національному заповіднику "Софія Київська" знайшли уламок золотоемалевої прикраси. Артефакт виявили у нашаруваннях XVIII, куди він, ймовірно, потрапив із більш ранніх насипів.

"Ми довго думали, щоб це могло бути, але тепер знаємо достеменно – Софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, виготовленої близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Аналогічних ікон у світі збереглося одиниці, зокрема, ікона святого архангела Михаїла в скарбниці венеційського собору Сан-Марко", – написав Бобровський.

До допису він прикріпив зображення ікони, де чітко видно, що орнамент німбу архангела схожий до того, який знайшли у Києві.

 

"Уявіть собі, якими коштовностями була наповнена софійська ризниця в ХІ – ХІІІ століттях, якщо там зберігався подібний шедевр", – підкреслив Тимур Бобровський.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.