Золота прикраса, яку археологи знайшли у “Софії Київській”, виявилась частиною рідкісної ікони

Золотий уламок прикраси, який влітку під час розкопок знайшли на території Національного заповідника “Софія Київська”, виявився частиною рідкісної ікони, створеної близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Про це розповів працівник заповідника, археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці в Facebook, передає Локальна історія.

 

У серпні повідомлялось, що у Національному заповіднику "Софія Київська" знайшли уламок золотоемалевої прикраси. Артефакт виявили у нашаруваннях XVIII, куди він, ймовірно, потрапив із більш ранніх насипів.

"Ми довго думали, щоб це могло бути, але тепер знаємо достеменно – Софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, виготовленої близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Аналогічних ікон у світі збереглося одиниці, зокрема, ікона святого архангела Михаїла в скарбниці венеційського собору Сан-Марко", – написав Бобровський.

До допису він прикріпив зображення ікони, де чітко видно, що орнамент німбу архангела схожий до того, який знайшли у Києві.

 

"Уявіть собі, якими коштовностями була наповнена софійська ризниця в ХІ – ХІІІ століттях, якщо там зберігався подібний шедевр", – підкреслив Тимур Бобровський.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.