У США відзначать 100-річчя першого виконання «Щедрика» у країні

У Нью Йорку та Вашингтоні плануються заходи на честь 100-річчя з часу першого виконання «Щедрика» в США.

Про це повідомила посол України в Сполучених Штатах Америки Оксана Маркарова в інтерв'ю Радіо Свобода.

 

За її словами, "Щедрик" для українців і Carol of the Bells для американців – не лише найпопулярніша різдвяна пісня, а й приклад культурної дипломатії.

Посол нагадала неймовірну, за її словами, історію.

"Хор, який виконував у США "Щедрик", поїхав саме з місією культурної дипломатії – через пісні доносити інформацію про молоду Українську державу, яка здобула свою незалежність у 1918 році, але, на жаль, не втримала її тоді.

Хор опинився у США, коли повертатися було вже нікуди. І у США були написані нові слова для "Щедрика" англійською мовою. І буде 100 років, коли в Нью-Йорку було вперше виконано цю пісню, яка за ці 100 років захопила серця", – розповіла Маркарова.

На честь цієї події планують проводити святкування, до організації яких долучиться перша леді України Олена Зеленська.

"Ми будемо дуже активно святкувати. Перша леді також долучається до цього процесу. Вона активно опікується культурною дипломатією. Зараз плануємо багато подій у Вашингтоні, Нью-Йорку, розглядаємо деякі креативні музичні батли", – зазначила Маркарова.


Як повідомлялося, "Щедрик" – це українська народна колядка, музику до якої написав український композитор Микола Леонтович на початку ХХ століття.

У 1921 році в США приїхав український хор Олександра Кошиця, який вперше в Америці виконав відому колядку в "Карнегі-Хол".

На цьому концерті був присутній відомий американський музикант українського походження Пітер Вільховський, який пізніше написав англомовну версію української колядки Carol of the Bells.

Carol of the Bells сьогодні є однією із найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.