У Китаї виявили гробницю V століття. ФОТО

Фахівці Інституту археологічних досліджень провінції Шаньсі (КНР) знайшли поховальну камеру періоду династії Північна Вей (386-534 рр.).

Про це інформує Сіньхуа.

 
Фото: Shanxi Provincial Institute of Archaeology

Поховальну камеру, прикрашену кам'яним горельєфом та розписом, було виявлено китайськими археологами під час розкопок стародавньої гробниці в провінції Шаньсі, на півночі країни.

Зазначається, що написи, які збереглися на колоні в поховальній камері гробниці, розташованої в міському окрузі Датун, свідчать про те, що усипальницю було створено 456 року, в ній спочиває людина на ім'я Люй Сюй.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Поховальна камера завдовжки 1,8 м і завширшки 3,3 м досягає висоти 1,9 м. Оскільки гробницю було розграбовано і туди просочилася вода, археологи розкопали лише невелику кількість реліквій.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Як зазначають фахівці, на південній стіні поховальної камери викарбувані зображення двох стражників усипальниці, одягнених в екзотичний одяг з оголеними торсами та тризубцями в руках.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.