АНОНС: семінар для гідів "Історичні фейки як інструмент маніпуляцій"

Північне Причорномор’я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих «пустих земель» російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея «Новоросії».

Північне Причорномор'я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих "пустих земель" російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея "Новоросії".

 

На жаль, саме так про історію Півдня України досі розповідають і гіди, і навіть шкільні підручники. Проте сучасна українська археологія дає реальні докази того, що розвинений центр цивілізації був на цих землях ще у 14-15 століттях, і він був пов'язаний з культурою та історією трьох народів – українського козацтва, Великого князівства Литовського часів князя Вітовта і кримськотатарського.

Під час заходу відбудеться презентація сайту "Найбільш небезпечні фейки про Південь: як протидіяти маніпуляціям і чому це важливо".

Спікери:

Наталя Бімбірайте, голова правління Культурного центру Україна-Литва, керівниця проєкту.

Світлана Біляєва, д.і.н., професорка, начальниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України

Наталя Шальнова, екскурсовод (Херсон)

Олена Афанасьєва, голова Центру культурного розвитку Тотем", кураторка проєктів у сфері культури та мистецтва

Ліза Євсеєва, керівник наукових досліджень ГО "Новокаховське товариство охорони культурної спадщини", архітектор

Модератор: Дементій Білий, історик, Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України.

Семінар пройде на платформі Zoom. Після реєстрації Вам буде надіслано лінк на подію. Реєстрація: https://forms.gle/5aLYQdxwcsfgvLGy8

Участь безкоштовна.

Семінар проходить в рамках грантової програми проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", який виконується IREX (Рада наукових досліджень та обмінів) за підтримки Посольств Великої Британії та США. Зміст матеріалів не обов'язково відображає думку та не є офіційною позицією IREX, а також Урядів Великої Британії та США. Дані матеріали дозволяється використовувати із навчальною метою та за умови, якщо це здійснюється безоплатно для кінцевого споживача. Обов'язковим є посилання на IREX та проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.