Глава МЗС Німеччини у Києві заявила про німецьку відповідальність перед Україною

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва заявила, що Німеччина несе відповідальність перед Україною у зв’язку зі стражданнями, які в минулому пережила українська держава.

Про це Бербок сказала у понеділок на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

 

Бербок говорила про 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та відзначила, що Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в Україні. Вона сказала, що обом державам було б добре розвивати не лише відносини на дипломатичному рівні, але й взаємини між громадянами.

"Це стосується також і нашої німецької відповідальності. Ми, Німеччина, принесли так багато страждань вашій країні, на вашій території, і тому пов'язані вічною дружбою і солідарністю", - сказала Бербок.

Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що на зустрічі обоє міністрів обговорили спільну історичну пам'ять.

"Тут є багато роботи, і ця робота, на наше переконання, має відбуватися на рівноправних засадах, у дусі спільної поваги один до одного", - сказав він.


Нагадуємо, що в грудні глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців недостатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.