АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО

Цього тижня виповнюється 8 років від початку подій на Грушевського, які змінили хід Революції Гідності.

Український інститут національної пам'яті до річниці подій на Грушевського представляє фільм "Вогнехреща", створений на основі відеоматеріалів проєкту "Майдан: усна історія" та матеріалів, наданих Національним музеєм Революції Гідності.

 

Стрічка через усноісторичні свідчення розповідає про протистояння між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського в січні 2014 року.

До перегляду та обговорення фільму запрошені його творці та герої, які зможуть поділитись своїми враженнями від стрічки, а також спогадами і роздумами як про події на Грушевського, так і загалом про події Революції Гідності.


В обговоренні стрічки візьмуть участь:


Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


А також герої фільму:

Андрій Єрмоленко, художник

Андрій Бондаренко, громадський діяч, юрист

Павел Боболовіч, журналіст із Польщі

Тарас Логінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України

Олексій Шемотюк, архітектор

Галина Циганенко, психолог, психотерапевт

Богдан Мотузенко, соціолог, аналітик

Вікторія Кочубей, психолог

Ганна Гречанюк, вчитель

Ярослав Коробка, режисер монтажу


Модеруватиме подію Тетяна Ковтунович.


Після перегляду відбудеться обговорення з творцями та героями фільму.


Час: 20 січня, четвер, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності 18/2).


Участь у заході за реєстрацією.


Гості повинні дотримуватися чинних карантинних вимог, у тому числі мати при собі дійсний сертифікат про вакцинацію від COVID-19, дійсний сертифікат про одужання, або дійсний негативний результат тесту.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.