В окупованому Криму руйнується Свято-Володимирський собор

В окупованому Севастополі руйнується Свято-Володимирський кафедральний собор (Херсонес Свято-Володимирський). Там протікає дах і знищені фасади. Парафіяни бояться, що перебування у храмі є небезпечним.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Ще у 2018 році парафіяни зверталися до самопроголошеної влади півострова із проханням про реконструкцію собору, однак усе безрезультатно. Від моменту окупації Криму жодних ремонтних робіт у соборі не проводили, а за останні три роки стан собору став ще гіршим.

"Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече, як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем", – розповів представник фонду "Моя історія" Олександр Галкін.


Свято-Володимирський кафедральний собор розташований на території Херсонесу Таврійського у Криму.

Його заклали у 1861 році в одному з місць ймовірного хрещення князя Володимира. На місці храму раніше під час розкопок знайшли залишки давніх церковних споруд.

Під час Другої світової війни собор було зруйновано. Роботи з його відновлення почались у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки в 2000 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.