Науковці знайшли рештки найдавнішої гібридної тварини

Жителі стародавньої Месопотамії 4500 років тому, задовго до появи коней, використовували гібридів віслюка та сирійського кулана – тварин під назвою кунга.

Про це йдеться у дослідженні науковців із Франції, США та Німеччини, передає The New York Times.

 
Фото:Glenn Schwartz/John Hopkins University

Археологи і раніше припускали, що ці тварини, рештки яких іноді виявляли в багатих похованнях, були результатом схрещування, та доказів цього було недостатньо.

Однак нещодавно група вчених опублікувала результати дослідження, під час якого вивчалася ДНК стародавніх тварин.

Фахівці секвенували геном кунга з багатого поховального комплексу в Сирії під назвою Умм-ель-Марра, віслюків, рештки яких виявлено у храмовому комплексі Гебеклі-Тепе, яким близько 11 тисяч років, та двох останніх тварин цього виду із зоопарку у Відні.

 
Фото: Peter Barritt/Alamy

На основі порівняння геномів науковці з'ясували, що кунга виведений унаслідок схрещування самиці віслюка (Equus Africanus asinus) та самця сирійського кулана (Equus hemionus hemippus).

Кунга є першим відомим прикладом виведеного людиною гібриду двох видів тварин, селекція якого виходить далеко за межі традиційних процесів одомашнення тварин, йдеться у матеріалі.

Єва-Марія Гейгл, фахівець з давніх геномів із Паризького університету й одна із вчених, які проводили дослідження, зазначила, що це є прикладом "ранньої біоінженерії", яка розвинулася у щось на кшталт давньої біотехнологічної індустрії.

Як і мули, які є гібридами коня й віслюка, кунга були безплідними. Вони вирізнялися досить агресивною поведінкою та неслухняністю і були предметом розкоші через високу вартість. Їх використовували під час битв і для військових церемоній. Це тривало щонайменше 500 років.

До цього дослідження найстарішим відомим гібридом був мул, знайдений під час розкопок у Туреччині. Вважається, що він жив 3 000 років тому.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.