На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

На Вінниччині у четвер, 20 січня у селищі Муровані Курилівці відкрили пам'ятний знак начальнику Подільської губернії часів УНР Федору Сумнєвичу.

Про це повідомляє Вінницька ОДА.

 

"Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам'ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, комісару Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді "голова облдержадміністрації") Федору Сумнєвичу. Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з нагоди встановлення пам'ятного знаку діячу УНР у селищі відбулися урочистості за участі науковців та істориків, влади та місцевих мешканців.

Перед мітингом в місцевому будинку культури відбувся "Урок живої історії" для школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років. Опісля ж відбулась історична реконструкція бою за визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів.

Федір Сумнєвич відігравав важливу роль у становленні української державницької влади на Поділлі. До призначення останнім комісаром Подільської губернії він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. Не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений у 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.