АНОНС: Презентація фотоальбому унікальних світлин «Незалежність. Найкращий час»

Сьогодні Український інститут національної пам’яті спільно з «Укрінформом» та видавничим домом «Антиквар» презентують унікальний фотоальбом до 30-річчя проголошення незалежності України – «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time».

Про це повідомила пресслужба УІНП.

 

На сторінках видання 30 років незалежності показані крізь об'єктив фотокореспондентів "Укрінформу". Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності. Більшість світлин опубліковані в альбомі вперше.

Утім, презентований фотоальбом не є ілюстрованою історією України, радше це сфокусований погляд на шлях, пройдений країною за цей час, на сумні, радісні, хвилюючі та пам'ятні події, свідками й учасниками яких ми були. Кожному з п'яти розділів видання передує есе публіциста, письменника й театрального критика Віталія Жежери, яке допомагає відчути атмосферу й дух на тих відтинках нашого спільного шляху у 30 років завдовжки.

Фотоальбом виданий одразу українською та англійською мовами. Він вийшов друком у видавничому домі "Антиквар".


До участі у презентації запрошені як безпосередні творці фотоальбому, так і дипломати, урядовці, представники культурної та інформаційної сфер, яким це видання може стати в нагоді. Учасники зможуть отримати примірник фотоальбому.


Спікери презентації:

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Олександр Харченко, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ";

Ганна Шерман, директорка видавничого дому "Антиквар";

Віталій Жежера, публіцист, письменник, автор есе, що увійшли до фотоальбому.


Час: 26 січня, вівторок, 12:00


Місце: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).


Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформу" у період протиепідемічних обмежень.


Електронна версія фотоальбому також буде оприлюднена на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.