У Луцьку на території знесеної садиби знайшли фрагменти скіфського посуду. ФОТО

У центрі Луцька на території знесеної у квітні історичної садиби знайшли фрагменти посуду, ймовірно, скіфського періоду.

Про це розповів учасник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, науковий працівник Охоронної археологічної служби Віктор Баюк на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Локальна історія.

 

За його словами, Волинська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України провела дослідження в центральній частині Луцька. Раніше там була садиба часів Волинського воєводства, яку знесли у квітні.

Під час розкопок дослідники виявили матеріали ранньомодерного, пізньосередньовічного та давньоруського часу.

"Справжнім відкриттям стали фрагменти кераміки ранньозалізного часу, майстерно реставровані до цілих форм колегою Олексієм Войтюком. Знахідки, імовірно, належать до скіфського періоду, що датується серединою І тисячоліття до нашої ери", – написав Баюк.

 

Також він зазначив, що люди, які користувалися цим посудом, жили приблизно за 2400 років до будівництва садиби. Окрім того, учасники експедиції підкреслили, що, скоріш за все, посуд використовувався у побуті як столові предмети. На ньому немає ознак, які б вказували, на те, що знахідки могли мати якесь культове призначення.

 

Археологи переконані, що артефакти підтверджують заселення первісного вододільного пагорба між річками Стир та Сапалаївка у Луцьку, а також необхідність археологічного супроводу робіт у межах історичного міста.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.