АНОНС: прем’єра документальної стрічки про тюрму НКВС у Дрогобичі

Фільм виходить 27 січня на всіх регіональних телеканалах «Суспільного мовлення» та на YouTube

Студія документальних фільмів DocNoteFilms представляє новий проєкт "Тюрма на Стрийській". Він розповідає історію викриття злочинів комуністичного режиму у західноукраїнському місті Дрогобичі, де будівля колишнього повітового суду перетворилася на катівню та місце поховань сотень безвинних жертв. Тизер можна переглянути за посиланням.

На вулиці Стрийській, 3, знаходиться фізико-математичний факультет Дрогобицького Педагогічного Університету – гарна споруда початку ХХ століття. Її збудували як повітовий суд за часів Австро-Угорської імперії, згодом її використовувала як суд Польща. Але все змінилося з початком Другої світової війни та трьома хвилями окупації: радянської, німецької та знову радянської. Комуністичний режим перетворив будівлю на тюрму з катівнею, де були знищені ті, хто підпав під клеймо "ворога народу". А у 1959-му цю споруду віддали університету.

Тривалий час страшна історія будівлі зберігалася лише у переказах місцевих мешканців, і тільки на початку 90-х правда вийшла назовні: були проведені перші дослідження, розкопки та перепоховання жертв.

Ідея створення стрічки належить ініціативній групі дрогобичан – о. Тарасу Гарасимчуку, Миколі Походжаю, Володимиру Пограничному та Олені Куртяк. Це спроба візуалізувати усну історію місця, яку знали і переповідали практично всі жителі Дрогобича та довколишніх сіл, для інших міст та містечок України, та нагадати про наслідки радянського "визволення".

Продюсер стрічки Сергій Малярчук розповідає:

"Для мене, як дрогобичанина, робота над цим фільмом була особливо відповідальною. Адже історію про тюрму на Стрийській знав чи не кожен мешканець міста. Але масштабний злочин, який був скоєний за часів правління совітів у Дрогобичі, так і не був належним чином висвітлений та засуджений суспільством. А не покаране зло продовжувало існувати. 

Неможливо показати всю трагедію у відносно короткому документальному фільмі, але вважаю, що ця робота ще раз приверне увагу істориків, науковців і творчої інтелігенції до цієї історії створення та сприятиме створенню більш масштабних проектів". 

Прем'єра фільму "Тюрма на Стрийській" відбудеться 27 січня о 21:15 на регіональних каналах Суспільного: "UA: Київ"; "UA: Вінниця"; "UA: Волинь"; "UA: Дніпро"; "UA: Донбас"; "UA: Житомир"; "UA: Закарпаття"; "UA: Запоріжжя"; "UA: Карпати"; "UA: Кропивницький"; "UA: Львів"; "UA: Миколаїв"; "UA: Одеса"; "UA: Полтава"; "UA: Рівне"; "UA: Суми"; "UA: Тернопіль"; "UA: Харків"; "UA: Херсон"; "UA: Поділля"; "UA: Черкаси"; "UA: Буковина"; "UA: Чернігів".

Крім того, після телерелізу стрічка з'явиться на YouTube-каналі DocNoteFilms.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.