Спецпроект

Фільм "Безголосся" про Голокост на Львівщині можна переглянути онлайн. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні відбулась онлайн-прем’єра документального фільму “Безголосся”.

Стрічку про Голокост на Львівщині, зняту громадською організацією "Після тиші", уже можна переглянути у відкритому доступі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

У фільмі йдеться про долю єврейського населення містечка Турка Львівської області під час Другої світової війни. Авторам стрічки вдалося записати спогади останніх свідків вбивств євреїв у цьому місті.

Фільм "Безголосся" - це своєрідне переплетення голосів минулого та сучасного, коли кадри міського простору, початку 1990-х років та сучасні, чергуються з оповідями місцевих жителів – носіїв пам'яті та постпам'яті про їхніх єврейських сусідів.

Перед початком Другої світової війни євреї були найбільшою етнічною групою у Турці — понад 40% від загальної кількості населення. З 4,5 тисячі євреїв, які там проживали, вижили лише кілька десятків. Більшість жертв вивезли та вбили у газових камерах табору смерті в Белжеці, а близько тисячі ‒ розстріляли в самому містечку.

Команді організації "Після тиші" вдалося не лише записати спогади останніх очевидців тих моторошних подій, але й знайти унікальні кадри, які були відзняті американським журналістом Девідом Лі Престоном у 1992 році.

Фільм "Безголосся" створений у 2021 році громадською організацією "Після тиші" спільно з Wanna production у межах проєкту "Мережа пам'яті" Фонду "Меморіал убитим євреям Європи" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.