Під Києвом загинув історик Сергій Заїковський

В бою з російськими загарбниками загинув український історик, перекладач та публіцист Сергій Заїковський

Про це повідомив "Вечірній Київ".

Сергій Заїковський загинув 24 березня в ході контрнаступу української армії, штурму села Лук'янівка, що на лівому березі Києва.

"Наш друг та ідейний сподвижник загинув під Києвом. Він був завжди з гострим поглядом, незмінною іронією та блискучою ерудицією. Ми встигли чимало зробити разом, проте планували ще більше. Неопубліковані книги та збірки, непрочитані лекції та нерозказані історії — від індоєвропеїстики до нових правих. Після перемоги ми будемо продовжувати справу його життя", — йдеться у повідомленні контркультурного просвітництва "Пломінь".

З приводу загибелі Сергія Заїчковського також висловилось Товариство українських рідновірів:

"Він був 2-м номером у протитанковому розрахунку, у складі протитанкового взводу 1 батальйону ОПСП ЗСУ "АЗОВ". Сергій разом з другом Денисом Котенком (1-м номером) на правому фланзі атаки в селі Лук'янівка зустрів бій із танком: відбулася танкова дуель українського танка та декількох російських. В ході бою, постріл з танку влучив в місце неподалік, обоє загинули на місці".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.