Вістки про її хворобу кружляли по Львову вже давно, і щоразу, бачачи п. Ірину на громадських зібраннях знову, ми всі мимоволі відчували полегшення: "Ні, все гаразд. Виглядає вона добре, як завжди. Може, якось минеться". Не минулося… У ніч на 31 липня вона відійшла з нашого сьогодення, щоб назавжди залишитися в історії та у вічності.
31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).
20 липня 2012 року в Києві після тяжкої хвороби помер філософ, організатор українського самвидаву в 1960-1970-х роках Василь Лісовий. Він виступив у 1972 році з відкритим листом на захист заарештованих шістдесятників, за що й опинився в таборах.
На 83-му році життя помер Петро Касінчук — вояк Української повстанської армії, голова братства ОУН і УПА Подільського краю "Лисоня", політв’язень, співзасновник Товариства "Меморіал" ім. Стуса та учасник Української Гельсінської спілки з 1989 року.
Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Харківська правозахисна група та Український центр ПЕН-клубу запрошують на презентацію книг Лева Копелева.
"Из нетерпимости рождаются ксенофобия, враждебное отношение к другим народам и войны. Другие народы ненавидят, потому что ничего о них не знают и знать не хотят. Незнание и нежелание знать отравляют сознание и душу, оглушают и ослепляют..."
Думаю, багато хто звертав увагу на популярну в інтернеті копію листа голові КГБ СРСР Андропову, копія - першому секретарю правління Спілки письменників СРСР Маркову, підписану іменами трьох відомих літераторів і політиків.
Видавництво “Смолоскип”, Український центр міжнародного ПЕН-клубу запрошують на презентацію українського перекладу книги знаного правозахисника Юрія Орлова "Небезпечні думки".
Всього до УГГ у 1976-1988 рр. вступили 43 особи. Українці, один росіянин, один німець, один єврей. Литовець Вікторас Пяткус та естонець Март Ніклус - вступили до Групи в її найважчий період – на початку 1980-х рр. У таборі на Уралі.
Цей будиночок на схилі гори Щекавиці, схожу на сільську, знають сотні людей. Його називали "хатою правди". У 1988-му тут проходили засідання УКК та УГС, зустрічі колишніх політв’язнів.
4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.