У КИЄВІ ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

У Києві відкрили музей, присвячений руху шістдесятників в Українській РСР.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Під музей передано частину приміщень центрального штабу Народного Руху України, розташованого в будинку по вулиці Олеся Гончара, 33.

"Ми вшановуємо людей, які були причетні до сучасної історії України у непрості часи", - зазначив голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов.

За його словами, музей буде діяти як комунальне підприємство - філія Музею історії Києва.

У церемонії відкриття взяли участь народні депутати Іван Драч, Володимир Яворівський, Михайло Косів, Борис Тарасюк.

Директором музею є "шістдесятник" і багаторічний політв'язень Микола Плахотнюк. Під його керівництвом члени громадської організації "Музей шістдесятництва" зібрали близько 20 тис. експонатів.

Більше про Музей шістдесятників читайте в розділі "Дайджест"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.