В Україні є багато місць, у яких разом з убитими євреями захоронені й неєвреї, який під час "єврейських акцій" долчуали до євреїв. Однак на пам'ятниках на цих могилах – тільки єврейська символіка, і ніхто не збирається ці пам'ятники міняти. Це – єврейські захоронення, а не захоронення якихось "радянських людей - жертв фашизму" (рос.)
Сьогодні Бабин Яр є парком майже у середмісті Києва, який пропонує місцевим мешканцям захист від пекучої літньої спеки. Сімдесят п’ять років тому така мирна сьогодні територія стала місцем одного із найвідоміших злочинів Голокосту.
Родичі шведвського дипломата Рауля Валленберга, який урятував тисячі євреїв, подали позов до російської ФСБ з вимогою надати документи, які з’ясовують його долю.
17 липня Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у співпраці з програмою “Єврейських студій” Українського Католицького Університету проведуть круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні: колективний портрет, мотивації, локальні особливості".
28 квітня в Києві презентують книгу Іди Фінк "Подорож" про долю єврейських сестер зі Збаража, які вижили під час переслідувань у часи Другої світової війни.
21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбудеться презентація та обговорення українського перекладу книги Тімоті Снайдера "Чорна земля" за участі видавців, перекладачів, істориків, викладачів університету та студентів.
"Ми не хочемо створювати другий Яд-Вашем чи другий Аушвіц-Біркенау. Наше завдання — створити унікальну й корисну інституцію. І в першу чергу — таку, яку хочуть бачити тут в Україні".
"Спираючись на свій досвід та знання, можу запевнити, що ми дуже уважно віднеслися до заяви українських істориків та наразі знаходимося в контакті з відповідними українськими державними установами з цього приводу".
"Ми вважаємо хибним намагання поєднати Бабин Яр лише з історією Голокосту, ігноруючи інші жертви та інші драматичні моменти його історії. Такий підхід лише загострить війну пам’ятей, що вже багато років точиться на теренах Бабиного Яру".