Спецпроект

АНОНС: У Києві — презентація художньої книги Іди Фінк "Подорож"

28 квітня в Києві презентують книгу Іди Фінк "Подорож" про долю єврейських сестер зі Збаража, які вижили під час переслідувань у часи Другої світової війни.

Історія Іди Фінк могла би бути документальною, але чи є вона такою, чи ні — це нічого не змінює для книги. Ідеться тут про типову єврейську подорож на межі життя і смерті — подорож позачасову, але водночас детально конкретизовану в добі Другої світової.

Проте ця типовість — моторошна, бо подано її беземоційною розповіддю однієї з дівчат-сестер, котрі, переживши карколомні й виснажливі перипетії арештів, примусових робіт, маскувань, переслідувань і втеч у нацистській Німеччині, все-таки витримали і вижили.

"Про Іду Фінк я довідалася від відомого перекладача і голови польського ПЕН-Клубу Адама Поморського, — каже перекладачка книги Наталка Римська. —  Мене просто поглинув стиль розповіді письменниці — стиснений мов пружина. За словами самої авторки, це — "писання пошепки". Слово "Голокост" у повісті "Подорож" не з'являється жодного разу, проте ця історія балансування на невидимій межі життя і смерті двох сестер зі Збаража є його найдокладнішим документом". 

Фінк практично не роздає оцінок персонажам, які вигулькують на сторінках книги й у долі головних героїнь, — жорна доволі ще свіжої історії роблять це замість неї. А проте, попри тривожний початок і перебіг подій, авторка все-таки робить щасливе закінчення. І в цьому її неймовірна сила, що дає читачу можливість переосмислити своє життя.

Учасники презентації:

- Наталка Римська, перекладачки книги, редакторки польського інф.порталу Culture.pl

- Володимир Єрмоленко, філософ, політолог, журналіст, автор книг "Далекі близькі" (Видавництво Старого Лева, 2015) та "Оповідач і філософ" (Критика, 2011).

П'ятниця, 28 квітня, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Київ, вул.Лисенка,3).

Організатори: Видавництво старого Лева, Книгарня "Є", Перша львівська медіатека.

Вхід вільний.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.